1. Словник української мови в 11 томах

прогній

ПРОГНІ́Й, но́ю, ч. Багнисте, грузьке місце.

Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина (Сл. Гр.);

Час наближався до півночі, бо комарів поменшало, лоцман вів шаланди через єрики, прогної, Кінськими Водами. Кректали жаби, було парко, шарудів очерет, хлюпала риба (Ю. Янов.. II, 1958, 197);

Коня затягало глибше й глибше, вже не вдавалося Родимові вирвати його бодай на долоню з засмоктуючих лабетів прогною (Загреб., Диво, 1968, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогній — див. болото Словник синонімів Вусика
  2. прогній — -ною, ч. Багнисте, грузьке місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогній — ПРОГНІ́Й, но́ю, ч. Багнисте, грузьке місце. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина (Сл. Б. Грінченка); Час наближався до півночі, бо комарів поменшало, лоцман вів шаланди через єрики, прогної, Кінськими Водами. Словник української мови у 20 томах
  4. прогній — Прогній, -но́ю м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Сим. 147. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Нѣжин. у. Топкое мѣсто. Волч. у. Кобилиці... у прогної поховались. Рудч. Ск. І. 87. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина. Волч. у. Словник української мови Грінченка