прогонисто

ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий.

Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (Загреб., Диво, 1968, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогонисто — прого́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогонисто — розм. Присл. до прогонистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогонисто — ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий. Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах