прогонисто
ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий.
Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (Загреб., Диво, 1968, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогонисто — прого́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- прогонисто — розм. Присл. до прогонистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогонисто — ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий. Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах