прогризений
ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогри́зти 1.
Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (Донч., II, 1956, 10);
//
у знач. прикм. Нижні щелепи білок складаються з двох половинок, які з’єднані м’язами. Коли вони розслаблені, різці зближуються, а коли напружені — роз’єднуються. Встромивши стиснуті зуби в прогризену дірочку, звірок скорочує щелепні м’язи, а різці при цьому розходяться й розколюють горіх (Знання.., 1, 1973, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогризений — прогри́зений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогризений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогризти 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогризений — ПРОГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогри́зти 1. Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (О. Донченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах