прогрузати
ПРОГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГРУ́ЗНУТИ і рідко ПРОГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. прогру́знув, нула, ло і прогру́з, ла, ло; док. Провалюватися або осідати вниз, утворюючи западину, заглибину.
Проти сонця топився воском сніг, перетворювався в кашу, прогрузав мало не до самої землі (Збан., Сеспель, 1961, 328);
Неглибокий на просторах сніг легко прогрузав і не скрипів під ногами (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогрузати — прогруза́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- прогрузати — -аю, -аєш, недок., прогрузнути і рідко прогрузти, -зну, -знеш; мин. ч. прогрузнув, -нула, -нуло і прогруз, -ла, -ло; док. Провалюватись або осідати вниз, утворюючи западину, заглибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогрузати — ПРОГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГРУ́ЗНУТИ і рідко ПРОГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. прогру́знув, нула, ло і прогру́з, ла, ло; док. Провалюватися або осідати вниз, утворюючи западину, заглибину. Словник української мови у 20 томах
- прогрузати — ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм. Словник синонімів української мови