1. Словник української мови в 11 томах

прогрюкотати

ПРОГРЮКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГРЮКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до прогрю́кати.

Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок і в’їхав в Орську фортецю (Тулуб, В степу.., 1964, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогрюкотати — прогрюкота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогрюкотати — -очу, -очеш і прогрюкотіти, -очу, -отиш, док., розм. Підсил. до прогрюкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогрюкотати — ПРОГРЮКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГРЮКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до прогрю́кати. Прогрюкотівши по хиткому дерев'яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок і в'їхав в Орську фортецю (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах