прогуляннячко

ПРОГУЛЯ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до прогуля́ння.

Ой, як жаль мені прогуляннячка І свого прибираннячка, (Н.-Лев., II, 1956, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогуляннячко — прогуля́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прогуляннячко — ПРОГУЛЯ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до прогуля́ння. Ой, як жаль мені прогуляннячка І свого прибираннячка (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах