прогіркло
ПРОГІ́РКЛО. Присл. до прогі́рклий 2.
Лугова м’ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам’яті милі картини пастушого життя, тхнула п’яно й прогіркло (Мушк., День.., 1967, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогіркло — прогі́ркло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- прогіркло — Присл. до прогірклий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогіркло — ПРОГІ́РКЛО. Присл. до прогі́рклий 2. Лугова м'ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам'яті милі картини пастушого життя, тхнула п'яно й прогіркло (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах