1. Словник української мови в 11 томах

продекламувати

ПРОДЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до декламува́ти.

Цілу бурю оплесків і навіть сльози викликав вірш: «Якби ви знали, паничі», якого продекламувала Настя з високим піднесенням (Вас., II, 1959, 194);

Микола Васильович, захоплений почутим і підохочуваний дочкою, запропонував продекламувати щось із Некрасова (М. Ол., Леся, 1960, 160);

Мамайчук, реготнувши, продекламував: — О, зміцніть мене вином, освіжіть мене яблуками: від любові знемагаю!.. (Гончар, Тронка, 1963, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продекламувати — продекламува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продекламувати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. продекламувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка. Док. до декламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продекламувати — ПРОДЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що і без прям. дод. Док. до декламува́ти. Цілу бурю оплесків і навіть сльози викликав вірш: “Якби ви знали, паничі”, якого продекламувала Настя з високим піднесенням (С. Словник української мови у 20 томах
  5. продекламувати — ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Словник синонімів української мови