1. Словник української мови в 11 томах

продиво

ПРОДИ́ВО, а, с. На проди́во:

а) викликаючи подив, здивування.

Його живіт страшенно випнувсь, як здоровецький гарбуз, що часом на продиво вродить у городі між меншими (Н.-Лев., І, 1956, 137);

б) те саме, що На ди́во ( див. ди́во).

— Вишию лишень я йому подушку, гарну на продиво (Н.-Лев., III, 1956, 226);

На продиво була [дівчина] вродлива (Барв., Опов.., 1902, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продиво — проди́во іменник середнього роду у складі фразеологічного звороту Орфографічний словник української мови
  2. продиво — див. диво Словник синонімів Вусика
  3. продиво — -а, с. Велике диво. На продиво — а) викликаючи подив, здивування; б) те саме, що На диво (див. диво). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продиво — ПРОДИ́ВО, а, с.: ○ (1) На проди́во: а) викликаючи подив, здивування. Його живіт страшенно випнувсь, як здоровецький гарбуз, що часом на продиво вродить у городі між меншими (І. Нечуй-Левицький); б) те саме, що На ди́во (див. ди́во). Словник української мови у 20 томах
  5. продиво — Продиво, -ва с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217. Словник української мови Грінченка