1. Словник української мови в 11 томах

продимлений

ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продими́ти і продимі́ти.

Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка — добити ворога (Собко, Запорука.., 1952, 153);

Над головами висіла продимлена в комині шинка (Стельмах, II, 1962, 217);

// У знач. прикм.

Ти [синку] вернешся для слави і труда І скинеш з пліч продимлену шинелю (Мал., Звенигора, 1959, 44);

На обшитому ременем комірі просторого сіряка Мар’яна петлею висить продимлене кільце ковбаси (Стельмах, І, 1962, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продимлений — проди́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. продимлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продимити і продиміти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продимлений — ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до продими́ти і продимі́ти. Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка – добити ворога (В. Собко); Над головами висіла продимлена в комині шинка (М. Стельмах); // у знач. Словник української мови у 20 томах