продих

ПРО́ДИХ¹, у, ч., бот. Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав’янистих стебел вищих рослин, який служить для водо — і газообміну.

Основною фізіологічною властивістю продихів є здатність відкривати і закривати продихову щілину (Практ. з анат. рослин, 1955, 60);

Повітря разом з вуглекислотою, що є в ньому, надходить у листя через продихи, розташовані на верхній і нижній поверхнях листка (Хлібороб Укр., 10, 1965, 10).

ПРО́ДИХ², у, ч.: Без про́диху — те саме, що Без переди́шки ( див. переди́шка).

— Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писанини було!.. День і ніч без продиху! .. (Гончар, III, 1959, 205);

Не дава́ти про́диху — змушувати постійно терпіти злидні, нестатки, бути в напрузі через важку фізичну працю, домашні клопоти і т. ін.

— Навіть сорочки на переміну немає. Нужда продиху не дає (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продих — про́дих 1 іменник чоловічого роду отвір у шкірці листків про́дих 2 іменник чоловічого роду передишка Орфографічний словник української мови
  2. продих — див. протяг Словник синонімів Вусика
  3. продих — I -у, ч., бот. Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо- і газообміну. II -у, ч. Передишка. Не давати продиху — змушувати постійно терпіти злидні, нестатки, бути в напрузі через тяжку фізичну працю, хатні клопоти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продих — ПРО́ДИХ¹, у, ч., бот. Мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо- і газообміну. Основною фізіологічною властивістю продихів є здатність відкривати і закривати продихову щілину (з навч. Словник української мови у 20 томах
  5. продих — без про́диху. Не зупиняючись, невідступно. — Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писання було!.. День і ніч без продиху!.. Кілометрами, а не ярдами!.. (О. Гончар). не дава́ти / не да́ти про́диху кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови