1. Словник української мови в 11 томах

продовгуватий

ПРОДО́ВГУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що продовга́стий.

В продовгуватій кімнаті, заставленій стільцями,.. біля розісланої на столі карти стояв командуючий (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 108);

В Елеонори стрункий стан, круто зведені чорні брови, продовгуваті, схожі на сливи, очі, сповнені вогню (Чаб., Балкан. весна, 1960, 124);

В Андрія Орлика було трохи продовгувате лице з блідуватим пушком на верхній губі, бороді та висках (Чорн., Визвол. земля, 1950, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продовгуватий — продо́вгува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. продовгуватий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  3. Продовгуватий — Довгастий Неправильно-правильно
  4. продовгуватий — -а, -е. Те саме, що продовгастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. продовгуватий — Довгастий, подовжастий Словник чужослів Павло Штепа
  6. продовгуватий — ПРОДОВГУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що продовга́стий. В Елеонори стрункий стан, круто зведені чорні брови, продовгуваті, схожі на сливи, очі, сповнені вогню (М. Чабанівський); В Андрія Орлика було трохи продовгувате лице з блідуватим пушком на верхній губі, бороді та висках (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  7. продовгуватий — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови