продовжувачка
ПРОДО́ВЖУВАЧКА, и, ж. Жін. до продо́вжувач.
Передчуваючи вже близький кінець свого життєвого й літературного шляху, Шевченко звертався до Марка Вовчка, як до дочки, ідейної спадкоємиці, продовжувачки його революційної справи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 521).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продовжувачка — продо́вжувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- продовжувачка — -и. Жін. до продовжувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продовжувачка — ПРОДО́ВЖУВАЧКА, и, ж. Жін. до продо́вжувач. Словник української мови у 20 томах