1. Словник української мови в 11 томах

продраний

ПРО́ДРАНИЙ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продра́ти;

//

у знач. прикм. [Влас:] Аби достатки, то можна не то що поправити хату, а й нову постановити. А доки нема достатків — сидітимеш і в продраній… (Кроп., II, 1958, 286);

Людмила Забойська, не ховаючи гидливості, озирнула кімнату і неохоче присіла на кінчик продраного крісла (Панч, На калин. мості, 1965, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продраний — про́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. продраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продрати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продраний — ПРО́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до продра́ти; // у знач. прикм. [Влас:] Аби достатки, то можна не то що поправити хату, а й нову постановити. А доки нема достатків – сидітимеш і в продраній... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. продраний — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови