1. Словник української мови в 11 томах

продрімати

ПРОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. неперех. Дрімати (у 1 знач.) якийсь час.

Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком (Шовк., Людина.., 1962, 236);

На току пшеницю маю — Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Перв., Казка.., 1958, 43).

2. перех., розм. Дрімаючи, пропустити кого-, що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продрімати — продріма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продрімати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех.Дрімати (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перех., розм. Дрімаючи, пропустити кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продрімати — ПРОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Дрімати (у 1 знач.) якийсь час. Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком (Ю. Шовкопляс); На току пшеницю маю – Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Л. Первомайський). 2. що і без прям. Словник української мови у 20 томах
  4. продрімати — Продріма́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263. Словник української мови Грінченка