1. Словник української мови в 11 томах

продухвина

ПРОДУ́ХВИНА, и, ж., розм. Те саме, що про́дух 1.

В скелі, внизу, проти місяця чорніла чорна продухвина, неначе двері всередину скелі (Н.-Лев., І, 1956, 53);

Світла було мало. Тільки зверху через продухвину падало його трохи (Хотк., І, 1966, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продухвина — проду́хвина іменник жіночого роду продух розм. Орфографічний словник української мови
  2. продухвина — див. отвір Словник синонімів Вусика
  3. продухвина — продуховина, -и, ж. 1》 розм. Те саме, що продух 1). 2》 діал. Ополонка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продухвина — ПРОДУ́ХВИНА, и, ж., розм. Те саме, що про́дух 1. В скелі, внизу, проти місяця чорніла чорна продухвина, неначе двері всередину скелі (І. Нечуй-Левицький); Світла було мало. Тільки зверху через продухвину падало його трохи (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  5. продухвина — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
  6. продухвина — Продухвина, продуховина, -ни ж. Продушина; прорубь. Поставили ятірі у продуховині. На яру ставочки здавались якимись продухвинами. Левиц. І. 17. Словник української мови Грінченка