1. Словник української мови в 11 томах

продівувати

ПРОДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. неперех. Дівувати якийсь час.

Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо? .. (Шевч., II, 1953, 49).

2. перех., рідко. Змарнувати.

Панна Дозя, помимо своєї краси, продівувала найкращу весну [свого життя] (Фр., VIII, 1952, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продівувати — продівува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продівувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех. Дівувати якийсь час. 2》 перех., рідко. Змарнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продівувати — ПРОДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Дівувати якийсь час. Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Т. Шевченко). 2. що і без прям. дод., рідко. Змарнувати. Панна Дозя, помимо своєї краси, продівувала найкращу весну [свого життя] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. продівувати — Продівувати, -вую, -єш гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586. Словник української мови Грінченка