прожебоніти
ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоні́ти 1.
— Нащо було так?.. Нехай би собі… — несміливо прожебоніла Юзя (Л. Укр., III, 1952, 654).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прожебоніти — прожебоні́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прожебоніти — див. сказати Словник синонімів Вусика
- прожебоніти — -ню, -ниш, перех. і без додатка, розм. Док. до жебоніти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прожебоніти — ПРОЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, що і без дод., розм. Док. до жебоні́ти 1. – Нащо було так?.. Нехай би собі... – несміливо прожебоніла Юзя (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах