1. Словник української мови в 11 томах

прожовувати

ПРОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Подрібнювати, розминати їжу в роті.

Коли Богдан.. саме прожовував свою порцію солі, комісар підійшов до нього (Гончар, Людина.., 1960, 78);

Петушек зробив такий рух головою, наче ковтнув щось, не прожувавши (Шовк., Інженери, 1956, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожовувати — прожо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прожовувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. прожовувати — -ую, -уєш, недок., прожувати, -ую, -уєш, док., перех. Подрібнювати, розминати їжу в роті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прожовувати — ПРОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що. Подрібнювати, розминати їжу в роті. Петушек зробив такий рух головою, наче ковтнув щось, не прожувавши (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах