прозирати

ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. неперех. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось.

Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (Фр., XIII, 1954, 173);

Росли там покарлючені дубки, і крізь них прозирала мокра.. земля, пісна й нікчемна (Загреб., Шепіт, 1966, 17);

Вітер жене по небу плями рваних сірих хмар, крізь які прозирає чиста блакить (Мист., 1, 1967, 20);

Коли вранішній туман знявся вище над морем і холодне осіннє сонце прозирнуло над кварталами міста, дванадцять суден ескадри на рейді враз окутав чорно-рудий дим (Смолич, Світанок.., 1953, 222);

// Ставати явним, помітним, виявлятися через зовнішні ознаки.

— В усій Вашій істоті прозирає щирість, крім того — Ви рветеся до освіти, до культури, до знання (Бурл., Напередодні, 1956, 60);

Відчуття Вітчизни треба подати у фільмах так, щоб головне, олюднене, сердечне, дороге прозирало в кадрах, щоб це було.. справжнім життям (Довж., III, 1960, 228);

Крізь смішні, недоладні вчинки старих і молодих Кайдашів [у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»].. прозирає глибока соціальна трагедія великої суспільної верстви — мільйонів селян — дрібних власників (Іст. укр. літ., І, 1954, 377);

Юнак злякано роздивлявся навкруги. Рішучість, що прозирнула в рухах, знову завмерла в ту ж мить (Ле, Наливайко, 1957, 300).

2. перех. і неперех. Проникати зором крізь що-небудь, куди-небудь, охоплювати поглядом щось.

Серце защеміло болісно і мляво… Прозирати воду перестав я вмить І сказав: «Природо! Все в тобі цікаво, Та й на тебе треба здалека глядіть!» (Щог., Поезії, 1958, 358);

Край вузького вікна,.. втопивши очі в чорну пітьму, сидить мовчки Орися; вона силкується туди прозирнуть, куди пішли дорогі її серцю люди (Стар., Облога.., 1961, 15);

Очі людей хотіли прозирнути темряву, щоб побачити свого рятівника (Донч., III, 1956, 228);

*Образно. Любо місяцю з зорями В воду поринати, — Мені любо в дівочеє серце прозирати (П. Куліш, Вибр., 1969, 332);

// перен. Вникати в суть чого-небудь, осягати розумом щось.

Ідеї наукового соціалізму відкривали перед Франком широкі горизонти, допомагали йому глибоко прозирати в суть тих соціально-економічних процесів, які відбувалися в надрах капіталізму, допомагали бачити провідну тенденцію суспільного розвитку (Іст. укр. літ.. І, 1954, 364);

// Наперед уявляти собі те, що має статися, що буде.

Страшно йому ставало, коли він прозирав ту хвилину, в яку немов гора насунеться на нього те суворе питання і зажадає зараз відповіді… (Хотк., І, 1966, 42);

Прозираючи майбутнє, в час війни пристрасно мріяв [О. Довженко] про майбутню оновлену і відроджену Україну (Криж., М. Рильський, 1960, 160);

Єсть у нас могутні люди, що немов із сталі. Дихаєм на повні груди, прозираєм далі (Тич., І, 1957, 208);

Стремління наших.. попередників прозирнути в далеке майбутнє, їхнє уміння.. підкорити цим своїм стремлінням все своє життя, залишається і для нас прикладом (Смолич, VI, 1959, 132).

3. неперех., заст. Прозрівати (у 1 знач.).

*Образно. Опівночі Серцем прозираю І немощну мою думу За світ посилаю — Зцілющої й живущої Води пошукати (Шевч., І, 1951, 290).