1. Словник української мови в 11 томах

прокатник

ПРОКА́ТНИК, а, ч., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням ( див. прока́тування²); фахівець з прокатування.

Батько Танин працює прокатником на заводі (Гончар, Людина.., 1960, 56);

Чуєш, прокатнику, як підбирається до тебе запитання: чи готовий ти будеш прийняти таку масу металу, щоб перетворити його на прокат (Рад. Укр., 15.VI 1959, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокатник — прока́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прокатник — -а, ч., спец. 1》 Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прокатування II); фахівець із прокатування. 2》 Оператор прокатного стану; робітник листо-прокатного цеху, заводу та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокатник — ПРОКА́ТНИК¹. ПРОКА́ТНИК², а, ч., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прока́тування²); фахівець з прокатування. Батько Танин працює прокатником на заводі (О. Словник української мови у 20 томах