1. Словник української мови в 11 томах

прокинути

ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹.

ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокинути — проки́нути 1 дієслово доконаного виду розчистити; кинути проки́нути 2 дієслово доконаного виду пробудити Орфографічний словник української мови
  2. прокинути — I див. прокидати I. II див. прокидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокинути — ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. прокинути — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови