1. Словник української мови в 11 томах

проковзувати

ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні);

// Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети).

ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Робити гладким, слизьким що-небудь, ковзаючи по ньому.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проковзувати — проко́взувати 1 дієслово недоконаного виду не затримуватися проко́взувати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким, слизьким Орфографічний словник української мови
  2. проковзувати — I -ує, недок., проковзнути, -ну, -неш, док. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). || Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). II -ую, -уєш, недок., проковзати, -аю, -аєш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проковзувати — ПРОКО́ВЗУВАТИ¹, ує, недок. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). Кілька шайб проковзнуло у ворота; // Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). ПРОКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш, недок. Словник української мови у 20 томах