1. Словник української мови в 11 томах

проковуватися

ПРОКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОКУВА́ТИСЯ, ує́ться, док.

1. техн. Піддаватися обробці куванням (про метал).

Підняли ковачі удвох кричу [крицю] на ковадло і почали бити молотами. Крича зсідалася, проковувалася (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 452).

2. тільки недок. Пас. до проко́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проковуватися — проко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проковуватися — -ується, недок., прокуватися, -ується, док. 1》 тех. Піддаватися обробці куванням (про метал). 2》 тільки недок. Пас. до проковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проковуватися — ПРОКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОКУВА́ТИСЯ, ує́ться, док. 1. техн. Піддаватися обробці куванням (про метал). Підняли ковачі удвох кричу [крицю] на ковадло і почали бити молотами. Крича зсідалася, проковувалася (А. Хижняк). 2. тільки недок. Пас. до проко́вувати. Словник української мови у 20 томах