прокоп
ПРОКО́П, у, ч.
1. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати.
2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін.
Краплі крові.. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів (Фр., V, 1951, 267).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокоп — проко́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прокоп — -у, ч. 1》 Дія за знач. прокопати, прокопувати. 2》 Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокоп — ПРОКО́П, у, ч. 1. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати. 2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін. Краплі крові .. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів [гвіздків] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах