1. Словник української мови в 11 томах

прокопчений

ПРОКО́ПЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопти́ти.

2. у знач. прикм. Який прокоптився, вкрився кіптявою.

Старий сам собі варив ріденьку кукурудзяну кашу, заправлену цибулиною, іноді ловив рибу і варив її в своєму прокопченому казанку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокопчений — проко́пчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прокопчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прокоптити. 2》 у знач. прикм. Який прокоптився, вкрився кіптявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокопчений — ПРОКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прокопти́ти. 2. у знач. прикм. Який прокоптився, укрився кіптявою. Старий сам собі варив ріденьку кукурудзяну кашу, заправлену цибулиною, іноді ловив рибу і варив її в своєму прокопченому казанку (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах