1. Словник української мови в 11 томах

прокручувати

ПРОКРУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех.

1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь.

— Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (Кучер, Прощай.., 1957, 349).

2. спец. Надавати колового, обертального руху; примушувати обертатися.

В період зберігання [машин] не рідше як двічі на місяць прокручують колінчасті вали двигунів, щоб поновити масляну плівку на поверхні циліндрів (Орг. та технол. тракт. робіт, 1956, 95);

Для пуску двигуна потрібно прокрутити його колінчастий вал (Автомоб., 1957, 228).

3. перен., розм. Відтворювати запис (на пластинці, магнітофонній стрічці).

Тут заведенція проста: кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець (Стельмах, І, 1962, 194);

Гості до глибокої ночі знайомилися з магнітофонними записами в Будинку культури; прокрутивши весь церемоніал нового весілля, прослухали пісні та приповідки нового землеробського свята «Обжинок» та осіннього Свята врожаю (Вол., Місячне срібло, 1961, 353).

4. тільки док., також без додатка. Крутити якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокручувати — прокру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокручувати — -чую, -чуєш, недок., прокрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 розм.Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь. 2》 спец. Надавати колового, обертального руху; примушувати обертатися. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокручувати — ПРОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення в чомусь. – Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (В. Кучер). 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  4. прокручувати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прокручувати — Прокручувати, -чую, -єш сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9. Словник української мови Грінченка