1. Словник української мови в 11 томах

пролазливий

ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості.

Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв’язки. А він не досяг анічого (Мур., Свіже повітря.., 1962, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролазливий — прола́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пролазливий — див. спритний; хитрий Словник синонімів Вусика
  3. пролазливий — -а, -е, розм. Який скрізь встигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролазливий — ПРОЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який скрізь устигає, проникає, знаходить собі доступ завдяки спритності, хитрості. Інший, пролазливий, нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв'язки. А він не досяг анічого (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах