проламаний
ПРОЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пролама́ти.
Біля дірки, проламаної в паркані, куди виносили зброю з склепу, двоє саней вже були навантажені, як дровами, гвинтівками (Головко, II, 1957, 567);
Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (Гончар, III, 1959, 290);
// У знач. прикм.
Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли… (Досв., Вибр., 1959, 184);
Шумейко бачив проламану стіну, в якій застряла крижина (Шиян, Баланда, 1957, 63);
Він ішов вузенькою вуличкою з проламаними парканами (Бойч., Молодість, 1945, 245);
Він мені показує рукою Голову проламану свою (Павл., Бистрина, 1959, 174);
// прола́мано, безос. присудк. сл.
[Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар в живіт… (Корн., І, 1955, 130).
Значення в інших словниках
- проламаний — прола́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проламати. || проламано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проламаний — ПРОЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пролама́ти. Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (О. Гончар); // у знач. прикм. Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли... Словник української мови у 20 томах
- проламаний — Прола́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)