1. Словник української мови в 11 томах

пролеткультівець

ПРОЛЕТКУ́ЛЬТІВЕЦЬ, вця, ч. Член пролеткульту; прихильник пролеткульту.

Він [В. І. Ленін] виступав проти шкідливих «теорій» пролеткультівців, які намагалися ізолювати соціалістичну культуру від культури минулого, вирвати її з-під керівного впливу Комуністичної партії (Мист., 2, 1965, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролеткультівець — пролетку́льтівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. пролеткультівець — -вця, ч. Член пролеткульту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролеткультівець — ПРОЛЕТКУ́ЛЬТІВЕЦЬ, вця, ч. Член пролеткульту; прихильник пролеткульту. Словник української мови у 20 томах