1. Словник української мови в 11 томах

проломлений

ПРОЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проломи́ти;

// У знач. прикм.

Горіли заводські довжелезні цехи, взялося полум’ям кругле залізничне депо з проломленим черепом даху (Гончар, III, 1959, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проломлений — проло́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проломлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проломити. || проломлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проломлений — ПРОЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проломи́ти; // у знач. прикм. Горіли заводські довжелезні цехи, взялося полум'ям кругле залізничне депо з проломленим черепом даху (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах