1. Словник української мови в 11 томах

промарширувати

ПРОМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до марширува́ти.

Семен і Силантій урочисто як вояки промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 99);

З дверей комендантського будинку вийшов і урочисто промарширував до стовпа, з високо задертою головою і радісно-божевільними вогниками в очах, огненно-рудий єфрейтор Цункер (Коз., Гарячі руки, 1960, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промарширувати — промарширува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промарширувати — -ую, -уєш. Док. до марширувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промарширувати — ПРОМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до марширува́ти. Семен і Силантій урочисто як вояки промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку (Іван Ле); З дверей комендантського будинку вийшов і урочисто промарширував до стовпа... Словник української мови у 20 томах