1. Словник української мови в 11 томах

промерзлий

ПРОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проме́рзнути, проме́рзти.

З ополонок глибоко промерзлих річок клуботіла пара, неначе дим (Довж., І, 1958, 471);

Вона добула з клунка свій же домашній, тільки наскрізь промерзлий, аж іскристий з морозу окраєць (Гончар., II, 1959, 141);

Якоюсь убогою, жалюгідною, зсутуленою і голодною здалася йому [Сеспелю] художня школа, глянула на нього сліпими, промерзлими наскрізь вікнами (Збан., Сеспель, 1961, 260);

Зогріло [сонце] нас, таки промерзлих трохи (Рильський, І, 1956, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промерзлий — проме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. промерзлий — див. холодний Словник синонімів Вусика
  3. промерзлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до промерзнути, промерзти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промерзлий — ПРОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до проме́рзнути, проме́рзти. З ополонок глибоко промерзлих річок клуботіла пара, неначе дим (О. Довженко); Вона добула з клунка свій же домашній, тільки наскрізь промерзлий, аж іскристий з морозу окраєць (О. Словник української мови у 20 томах