1. Словник української мови в 11 томах

прометений

ПРОМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промести́.

Ворота були розчинені навстіж, а стежка од воріт до порога добре прометена (Л. Янов., І, 1959, 316);

І тоді.. сніг був, як тепер, і доріжка була прометена в ньому (Томч., Закарп. опов., 1953, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прометений — проме́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прометений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промести. || прометено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прометений — ПРОМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промести́. Ворота були розчинені навстіж, а стежка од воріт до порога добре прометена (Л. Яновська); І тоді .. сніг був, як тепер, і доріжка була прометена в ньому (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах