1. Словник української мови в 11 томах

промиготіти

ПРОМИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш. Док. до миготі́ти.

— Нас ви знищити хотіли? Та самі ж промиготіли так, як тої тіні тінь… Ось вам край хотінь (Тич., II, 1957, 202);

Вони [козаки] промиготіли по греблі поміж вербами, як спиці в колесі (Головко, II, 1957, 339).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промиготіти — промиготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промиготіти — -очу, -отиш. Док. до миготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промиготіти — ПРОМИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш. Док. до миготі́ти. Вони [козаки] промиготіли по греблі поміж вербами, як спиці в колесі (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. промиготіти — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови