промикатися
ПРОМИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРОМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди.
— Маю вернути подвійний завдаток, — обізвався він так нерадо, неначеби кожде слово, проминаючись крізь горло, дерло його, як ячмінний колос (Март., Тв., 1954, 122);
Я шукаю те, що зветься «душею заводу», а тим часом мені промикається в вухах неясний, хаотичний гул і брязкіт тисяч тонн заліза (Кач., II, 1958, 92);
Зверху через гілля промикується світ місяця (Н.-Лев., II, 1956, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промикатися — промика́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- промикатися — -аюся, -аєшся і промикуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промикатися — ПРОМИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРОМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди. Словник української мови у 20 томах
- промикатися — ПРОНИКА́ТИ куди (про світло, запахи, звуки, повітря, рідину тощо — крізь отвори, щілини, негусту речовину потрапляти назовні або всередину чогось), ПРОХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСОТУВАТИСЯ, ЦІДИ́ТИСЯ, ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОСЯКА́ТИ... Словник синонімів української мови