проминка

ПРОМИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що промина́ння².

В день скачок ранком роблять проводку коней, а перед самими скачками — проминку галопом на 250-300 м (Конярство, 1957, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проминка — проми́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. проминка — -и, ж., розм. Те саме, що проминання II. Великий тлумачний словник сучасної мови