1. Словник української мови в 11 томах

промишляти

ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

1. перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом.

— Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? — питав Панько. — Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (Н.-Лев., I,1956, 55);

Промишляли [козаки] рибальством, звіриною ловлею (Стор., І, 1957, 273);

Став [Федір], як і батько, промишляти тріску та оселедця (Знання.., 4, 1967, 15);

Радянський Крим — край хліборобів, виноградарів, тваринників, відважних моряків і рибалок, які освоїли не тільки багатства Чорного і Азовського морів, а й успішно промишляють у далеких океанах (Ком. Укр., 1, 1970, 55);

// розм. Займатися чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.).

Думала [Мотря] піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє (Мирний, II, 1954, 297);

Аркадій Валеріанович, витримуючи психологічну паузу, гостро, обдаючи холодом братів, запитав: — То доки ви будете злодійством промишляти? (Стельмах, І, 1962, 97).

2. неперех., заст. Піклуватися, думати про кого-, що-небудь.

Можливо, що раніше панство попихало Маринею, але тепер, коли вона за всіх промишляє своєю головою, то й шана служниці інша (Вільде, Сестри.., 1958, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промишляти — промишля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промишляти — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. промишляти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. || розм. Займатися чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.). 2》 неперех., заст. Піклуватися, думати про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промишляти — див. діставати Словник чужослів Павло Штепа
  5. промишляти — ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. що, чим і без дод. Заробляти яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. – Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? – питав Панько. – Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (І. Словник української мови у 20 томах
  6. промишляти — Дбати Словник застарілих та маловживаних слів
  7. промишляти — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови
  8. промишляти — Промишля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2) — про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315. Словник української мови Грінченка