пром’ятий

ПРОМ’Я́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пром’я́ти.

Чекав [вершник], доки візок дозорця з кошиком риби та з рибалками виїхав на пром’яті в траві колії від річки (Ле, Наливайко, 1957, 10).