1. Словник української мови в 11 томах

проникний

ПРОНИКНИ́Й, а́, е́. Здатний пропускати крізь себе що-небудь.

Класична механіка виходить з того, що простір безмежний, нерухомий, проникний, безперервний (Наука.., 8, 1956, 36);

Усадка цементів завдавала будівельникам багато неприємностей, бо, якщо в штукатурці появлялися дрібні тріщини, бетони ставали проникними для води (Таємн. вапна, 1957, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проникний — проникни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проникний — -а, -е. Здатний пропускати крізь себе що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проникний — ПРОНИКНИ́Й, а́, е́. Здатний пропускати крізь себе що-небудь. Класична механіка виходить з того, що простір безмежний, нерухомий, проникний, безперервний (з наук.-попул. літ.); Проникні пісковики; // Здатний проходити крізь що-небудь. Проникний іон. Словник української мови у 20 томах