1. Словник української мови в 11 томах

пронирливий

ПРОНИ́РЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що проно́зливий.

[Бережний:] Ну, ти ж і дипломат у мене. На вигляд така смирна, лагідна, а пронирлива (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 48);

// Який виражає пронозливість, спритність.

Від пронирливих очей тітки Векли хіба сховаєшся! А може, вона й раніше бачила, та мовчала. Хай, мовляв, спить. А тепер зареготала на всю короварню (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронирливий — прони́рливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пронирливий — див. спритний; хитрий Словник синонімів Вусика
  3. пронирливий — -а, -е, розм. Те саме, що пронозливий. || Який виражає пронозливість, спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пронирливий — ПРОНИ́РЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що проно́зливий. [Бережний:] Ну, ти ж і дипломат у мене. На вигляд така смирна, лагідна, а пронирлива (Яків Баш); // Який виражає пронозливість, спритність. Від пронирливих очей тітки Векли хіба сховаєшся!... Словник української мови у 20 томах