1. Словник української мови в 11 томах

пронозливий

ПРОНО́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий.

Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дн. Чайка, Тв., 1960, 154);

Вольовий, пронозливий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу (Гончар, І, 1954, 169);

Бездарний, але пронозливий, не дуже розумний, але хитрий, як лис, — цей учений пустоцвіт настійно мостив підмурок для вченої кар’єри своєї (Вол., Місячне срібло, 1961, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронозливий — проно́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пронозливий — Пролазливий, спритний, меткий, ПРОМІТНИЙ; пронозуватий. Словник синонімів Караванського
  3. пронозливий — див. жвавий; спритний; хитрий Словник синонімів Вусика
  4. пронозливий — -а, -е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пронозливий — ПРОНО́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий. Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка); Вольовий, пронозливий, бідовий... Словник української мови у 20 томах
  6. пронозливий — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови