пропам’ятний

ПРОПА́М’ЯТНИЙ, а, е, книжн., заст. Який заслуговує на довге зберігання у пам’яті; незабутній.

Царі й народи всього світа [світу]! Терпеливо ми вже довгі літа Зносили всяких кривд чимало, Та врешті нам терпцю не стало: І ось ми до всіх вас шлемо Своє пропам’ятне письмо (Фр., XIII, 1954, 157);

Програмовий вірш «Каменярі» своєю високою ідеєю зачинав пропам’ятну «епоху каменярів» у галицькій літературі (У. Кравч., Вибр., 1958, 423).