1. Словник української мови в 11 томах

пропаханий

ПРОПА́ХАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пропаха́ти.

На Секлету повіяло гарячим духом літнього дня, пропаханим васильками та м’ятою (Н.-Лев., IV, 1956, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропаханий — ПРОПА́ХАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до пропаха́ти. На Секлету повіяло гарячим духом літнього дня, пропаханим васильками та м'ятою (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах