1. Словник української мови в 11 томах

пропелер

ПРОПЕ́ЛЕР, а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін.

Пропелер обернувся один раз, наче нехотя, і раптом перетворився на прозорий диск (Собко, Зор. крила, 1950, 18);

Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (Донч., І, 1956, 72);

*У порівн. Почеплений набік білий ковпак молодив Розвору. І коли б не сивуваті вуса, що пропелером випиналися перед маленьким рудим обличчям, йому можна було б дати ніяк не більше сорока п’яти замість справжніх п’ятдесяти з гаком (Добр., Тече річка.., 1961, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропелер — пропе́лер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропелер — -а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропелер — ПРОПЕ́ЛЕР, а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін. Пропелер обернувся один раз, наче нехотя, і раптом перетворився на прозорий диск (В. Словник української мови у 20 томах
  4. пропелер — пропе́лер (англ. propeller, від лат. propello – підганяю, штовхаю вперед) пристрій для створення сили тяги, за допомогою якої рухаються літак, вертоліт, аеросани, глісер тощо. Інша назва – повітряний гвинт. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пропелер — Пропе́лер, -ра; -лери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)