1. Словник української мови в 11 томах

пропечатаний

ПРОПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропеча́тати;

// У знач. прикм.

Зілов розписався в великій прошнурованій і пропечатаній книзі (Смолич, І, 1947, 279);

// пропеча́тано, безос. присудк. сл.

Ні, значить, і він то лише для них був «цар і бог». Не наривався ні на кого, а, бач, нарвався… І в газеті здорово пропечатано (Головко, II, 1957, 134);

*Образно. — Мою трагедію там [у концтаборі] навіки пропечатано печатками смерті (Ле, Право.., 1957, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропечатаний — пропеча́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пропечатаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пропечатати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропечатаний — ПРОПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пропеча́тати; // у знач. прикм. Зілов розписався в великій прошнурованій і пропечатаній книзі (Ю. Смолич); // пропеча́тано, безос. пред. Ні, значить, і він то лише для них був “цар і бог”. Словник української мови у 20 томах