1. Словник української мови в 11 томах

пропечатувати

ПРОПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. заст. Ставити печатку па чому-небудь.

2. перен., розм. Піддавати кого-небудь гострій критиці у пресі.

— Когось же та повинна вона критикувати — на всіх похвал не вистачить. А ти не хвилюйся, звикай. Тобі що? Вперше пропечатали, а мене кожного року (Збан., Малин. дзвін, 1958, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропечатувати — пропеча́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пропечатувати — -ую, -уєш, недок., пропечатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 заст.Ставити печатку на чому-небудь. 2》 перен., розм. Піддавати кого-небудь гострій критиці у пресі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропечатувати — ПРОПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. заст., що. Ставити печатку па чому-небудь. 2. перен., розм., кого. Піддавати кого-небудь гострій критиці у пресі. Словник української мови у 20 томах
  4. пропечатувати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови