пропитий
ПРОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропи́ти;
//
у знач. прикм. Сидячи в своєму кабінеті, Сиволап передав по телефону через диспетчера, щоб Соя негайно прибув до нього.. — Щось негайне? — Так, негайне, — промовив Сиволап хрипким, пропитим і прокуреним голосом (Ткач, Плем’я.., 1961, 98);
В кімнату швидко вскочив рослий чоловік років тридцяти з тінями пропитої вроди на брезклому обличчі (Стельмах, II, 1962, 357);
Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого (Укр.. присл.., 1955, 208).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропитий — пропи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пропитий — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
- пропитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пропити. || у знач. прикм. || пропито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропитий — ПРОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пропи́ти; // у знач. прикм. Сидячи в своєму кабінеті, Сиволап передав по телефону через диспетчера, щоб Соя негайно прибув до нього .. – Щось негайне?... Словник української мови у 20 томах
- пропитий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови