1. Словник української мови в 11 томах

проплювати

ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками.

Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода — то сіни і хату мести, Моє личенько — хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько — цілують, обнімають (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 144);

*Образно. — А хто і коли запевняв вас, що правда солодка? Знаєте, друже, солодке розлижуть, а гірке проплюють (Рибак, Час.., 1960, 650).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проплювати — проплюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. проплювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проплювати — ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., що, розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода – то сіни і хату мести, Моє личенько – хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько – цілують... Словник української мови у 20 томах
  4. проплювати — Проплювати, -плюю́, -єш гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359. Словник української мови Грінченка