прополений

ПРОПО́ЛЕНИЙ, ПРОПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прополо́ти.

Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв’язане (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);

Великий квадрат займали столові бурячки. Своєчасно не прополені, вони не мали змоги розростися і захиріли ниточками, ледве відрісши від землі (Вільде, III, 1968, 295);

Буряки чисті, старанно прополоті (Вишня, І, 1956, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прополений — пропо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прополений — прополотий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прополоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прополений — ПРОПО́ЛЕНИЙ, ПРОПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прополо́ти. Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане (І. Сенченко); Великий квадрат займали столові бурячки. Словник української мови у 20 томах